"Як тебе не любити, Києве мій"- дуже люблю цю пісню. Справжній гімн славетного Європейського Незалежного міста! Мені здається, що саме Березняки з Русанівкою надихнули Дмитра Луценка написати ці рядки: "Грає море зелене, Тихий день догора. Дорогими для мене Стали схили Дніпра, Де колишуться віти Закоханих мрій... Як тебе не любити, Києве мій!" Тільки уявіть, що кожний ранок під час ранкової пробіжки, або ввечері під час прогулянки, тримаючись за руки, ви бачите всю цю красу нашої столиці. Дихаєте спільним свіжим диханням з Дніпром. Слухаєте його серцебиття. Радієте кожній зірочці, яка одна за одною спалахують над засинаючим велетнем. А ви бачили які тут ранкові тумани над Дніпром? Ойойййй. Повірте, це неперевершено! Київо-Печерська Лавра та Батьківщина Мати з нашим жовто блакитним прапором неначе зачепилися за зелений острів посеред білого океану. Це моє місце сили. Іншого такого не знайти! Так, так. Ще трохи і про квартиру знов забуду сказати. Все як на фото всередині і безкрайнє небо за вікном. Професійний клінінг провели і чекаємо нових орендарів. Кішка та собака для нас також люди! Це говорить про те, що ми одна з тих квартир, яка здається дуже швидко! Тож до зустрічі в квартирі, про яку можливо мріяв Дмитро Луценко та його кохана!




























