Невеликий мікрорайон Одеська — зручне місце для життя. Тут багато магазинів і супермаркетів, досить шкіл, садочків та іншої інфраструктури.
Нерухомість можна вибрати будь-яку: від недорогих хрущовок і приватних домів до сучасних квартир у «панельках» або новобудовах. Хоча станцію метро тільки будують, на автобусах, тролейбусах і трамваях звідси можна дістатися в будь-яку частину Харкова.
Проспект Гагаріна, уздовж якого лежить житловий масив, існував ще у XVIII сторіччі. Тоді його називали Зміївською вулицею. Але місцевість біля Одеської довгий час залишалася околицею. Ще наприкінці 30-х років тут розташовувалися лише ліси, два цегельні заводи й кілька приватних будинків.
У 60-х роках організували тролейбусне депо та почали будувати хрущовки, а потім звели панельні й цегляні багатоповерхівки.
На Одеській мешкає багато співробітників заводів, які отримали квартири в нових будинках. Наступні покоління цих родин не змінювали місця проживання, адже мікрорайон комфортний. Поступово масив розвивався, сюди переїжджали й інші сім’ї.
Сьогодні Одеська виглядає різноманітно: тут живуть літні пари, молодь, сім’ї з немовлятами чи підлітками. На вулицях можна зустріти співробітників заводів і вчителів, студентів, які винаймають недороге житло, і ділових людей, лікарів, менеджерів і представників інших професій.
На проспекті Гагаріна ніколи не буває тихо: дорогою з кількома смугами їдуть ряди машин і автобусів, люди поспішають у справах, купують товари, чекають на транспорт.
Але за багатоповерхівками ховаються тихі двори. Тут грають школярі, прогулюються мами з дитячими візками, обговорюють новини та спілкуються пенсіонери. Багато жителів знайомі з сусідами й разом піклуються про благоустрій старих дворів.
Поруч з вулицею Одеською лежить приватний сектор. Це вузькі вулички з фруктовими деревами й газонами, за якими можна помітити дахи 1–2-поверхових будинків. Вдень тут майже немає людей, окрім дітей, які грають або їздять на велосипедах.
Жителі Одеської найчастіше відпочивають у кафе й торгових центрах. У мікрорайоні немає парків або бульварів, тому влітку багато хто гуляє вузькими стежками біля озера Кар’єр. Ще можна провести час на Основ’янському озері, яке межує з мікрорайоном. Тут є кілька пляжів і кафе, але вода не дуже чиста. Щоби поплавати, краще поїхати до аквапарку «Джунглі», який працює цілий рік.
На проспекті Гагаріна багато великих супермаркетів, невеликих і спеціалізованих магазинів, є торгові центри. На місці закритого Одеського ринку іноді ведуть стихійну торгівлю.
Біля кордону мікрорайону розташований Комунальний ринок, а з іншого боку — мегамаркет METRO. Невеликі кіоски з продуктами та іншими товарами є біля багатоповерхівок, але в приватному секторі такої інфраструктури не вистачає. Проблем із початковою чи середньою освітою немає, для дітей і підлітків працюють школи, садки, гуртки та секції, а для молоді — кілька професійних навчальних закладів.
Автобуси, маршрутки, трамваї та тролейбуси зв’язують Одеську з усіма частинами Харкова. До центру можна доїхати за 20–30 хвилин, а до найближчої станції метро «Проспект Гагаріна» — за чверть години. Транспортна розв’язка Одеської сподобається мандрівникам. Звідси за 15–20 хвилин можна дістатися до аеропорту, приміської залізничної станції або центрального автовокзалу.
На Одеській немає парків чи скверів для прогулянок. Також тут не вдасться знайти театр, покататися на атракціонах, відпочити в клубі. Ті, хто живуть поруч із проспектом Гагаріна, скаржаться на шум і велику кількість пилу. Внутрішні дороги і тротуари здебільшого вимагають ремонту.
У мікрорайоні є різні будинки: хрущовки, панельні й цегляні 9–16-поверхівки, новобудови економ-класу, приватні будинки й невелика кількість котеджів.
Купівля квартири тут може стати гарною інвестицією, адже метро «Одеська» вже почали будувати та найімовірніше відкриють через 3–4 роки.