Перевага Лівобережного над іншими масивами лівого берега очевидна – він найближчий до центру, поряд є місця для пляжного відпочинку та занять спортом на свіжому повітрі, багато магазинів і локацій для культурного дозвілля. Тут подобається і корінним, і новим жителям району.
Сучасного вигляду район набув у 1960-х, коли на лівий берег пустили метро та відкрили однойменну станцію. Міська влада вирішила перетворити масив на альтернативний центр і навіть перенести сюди частину адміністративних установ, про що нагадує недобудована споруда для Дежпостачу просто біля метро. Зробити з Лівобережного другий Печерськ не вдалося, але сам експеримент пішов району на користь – він вийшов сучасним і зручним з кожного погляду.
До початку минулого століття Лівобережжя переходило з однієї юрисдикції в іншу, і лише в 1920-х остаточно увійшло до складу Києва. У той час тут були приватний сектор і велике дачне селище, де жили здебільшого рибалки, селяни та священнослужителі.
Серед населення району багато корінних жителів – інтелігентних пенсіонерів, котрі свого часу працювали на кіностудії «Укртелефільм», і колишньої радянської еліти. Просторі доглянуті двори та не менш просторі квартири притягають на Лівобережний молодих сімейних киян.
Лівобережний розташований за дві станції метро від центру, поряд – набережна Дніпра, бюджетні аутлети, демократичні кафе, тому серед жителів масиву багато і студентів, молоді, що знімає недороге житло в складку.
Ближче до заток Дніпра будуються елітні житлові комплекси з власними яхт-станціями та ресторанами – тут купують квартири бізнесмени й успішні кияни.
Лівобережний – великий транспортний вузол і діловий центр лівого берега, тому тут завжди людно: одні приїжджають, другі від’їжджають або пересаджуються з одного транспорту на інший, треті обідають у численних місцевих фаст-фудах чи роблять покупки в продуктових ятках. У години пік рух біля метро особливо жвавий.
Якщо заглибитись у середину району, можна побачити зовсім протилежну картину: у дворах відпочивають місцеві пенсіонери, діти катаються на велосипедах і роликах, тротуарами неспішно прогулюються с візочками молоді батьки. Деякі двори вдень зовсім пустішають.
Лівобережний приваблює і своїм вдалим розташуванням: зовсім поряд – Русанівська набережна і Гідропарк, місце пляжного відпочинку та занять спортом на свіжому повітрі. Просто біля води є волейбольний і баскетбольний майданчики, столи для настільного тенісу. У спеку на пляжах завжди багато відпочивальників.
У Гідропарку розташований і знаменитий тренажерний зал просто неба. Про нього багато разів писали не лише українські, а й іноземні ЗМІ.
Невеликий пляж і є на території «Зони здоров’я» – не менш популярного серед місцевих жителів місця проведення дозвілля. Крім відпочинку біля води тут можна зайнятися грою в баскетбол. Спортивний майданчик власними силами відновили жителі району.
Значну роль у культурному житті масиву відіграють Театр драми і комедії на лівому березі та Міжнародний виставковий центр, що часто використовується як концертний майданчик. 2017 року тут має пройти міжнародний пісенний конкурс «Євробачення». У ТРЦ «Комод» є кінотеатр «Мультиплекс».
На Лівобережному досить кафе і демократичних ресторанів, де можна скоротати вечір за бокалом вина та смачною вечерею. Студенти і підлітки часто збираються компаніями в недорогих фаст-фудах і піцеріях біля метро.
Незважаючи на те, що район розташований на іншому березі Дніпра, машиною звідси зручно добиратись у центр і на Поділ. Дорога при цьому займає якихось 15–20 хвилин. Виїзд в інші райони теж не завдаватиме клопоту – від станції метро «Лівобережна» ходять автобуси і маршрутки в різні кінці міста.
Що далі, то комфортнішим стає Лівобережний: з’являються сучасні коворкінги, велопрокати й велопарковки, відкриваються нові кафе та ресторани. В офісні будівлі поступово перебираються з центру різні компанії, що теж пожвавлює життя мікрорайону та сприяє його розвитку.
В околицях не бракує великих і дрібних супермаркетів, біля метро розташувались Novus і два торгово-розважальні центри з магазинами одягу, аутлетами та кафе.
На Лівобережному є кілька шкіл, дитячі садки і лікарні. Дитячі та спортивні майданчики у дворах здебільшого старі, тому молоді батьки воліють гуляти з дітьми на Русанівці.
Жителі Лівобережного масиву вже кілька років борються із забудовою у прибережній зоні. Там зводять елітні житлові комплекси з видом на Лавру і Батьківщину-матір – це може порушити цілісність розташованих поряд будівель і нашкодити екосистемі.
Через непродумані входи і виходи станції «Лівобережна» жителям північної частини масиву доводиться щодня долати непростий шлях до метро – під мостами їм потрібно переходити одразу кілька доріг.
Лівобережний – район багатоповерхівок: радянських панельних споруд, висотних, побудованих у роки незалежності, та зовсім нових житлових комплексів, яких щороку більшає на березі Дніпра. Поряд із «Зоною здоров’я» є затишний приватний сектор.
Використано фото Василя Чурікова. За підтримки DreamKyiv.