Станції метро:

Сусідні мікрорайони:

Історія Біличів і Новобіличів

Село Біличі приєднали до Києва 1966 року, але пік забудови припав лише на середину 1980-х, коли після катастрофи на ЧАЕС постало питання про переселення постраждалих. Головна вулиця району так і називається – Чорнобильська, хоч вона і одержала цю назву задовго до трагедії. Новобіличі забудували в середині 1970-х. Масиви розвивалися синхронно і мало чим відрізняються один від одного. Останніми роками тут з’являються сучасні житлові комплекси, але майже половину території, як і раніше, займає приватний сектор. Гуляючи тутешніми путівцями, можна почути півнячі співи.

Сусіди

На межі районів розташувався затишний приватний сектор, де живуть привітні прості люди – колишні трудяги та жителі села. У типових радянських багатоповерхівках мешкають здебільшого старожили. Багатьох після катастрофи на ЧАЕС переселили сюди з Чорнобиля, Прип’яті та інших міст зони відчуження.

Квартири в Біличах і Новобіличах здають в оренду за відносно невеликі гроші, тому тут проживає багато молодих людей, які переїхали до Києва з інших міст. У сучасних висотках купують житло забезпечені кияни.

Стиль життя

Райони віддалені від центру, і це позначилося на укладі життя їхніх мешканців. Вранці більша частина жителів роз’їжджається у справах і вертається лише під вечір.

Удень на вулицях можна зустріти хіба що дітей, домогосподарок і пенсіонерів, які проводять час на лавках біля дому та в затишному зеленому сквері Феодори Пушиної.

Поблизу немає хороших закладів, театрів і публічних просторів, тому головна розвага тут – відпочинок у Святошинському лісі та на берегах місцевих озер. У лісі займаються спортом, бігають, влаштовують пікніки та просто гуляють. На озера приходять засмагати й рибалити.

Чого очікувати

Біличі знані великою кількістю торгових точок. Всередині масиву є супермаркети та невеликі продуктові магазини, біля метро «Академмістечко» – аутлети, секонд-хенди та ринок «Троїцький», де продають одяг, товари для дому, продукти.

У Новобіличах ринків і великих супермаркетів немає, та все необхідне можна знайти в сусідньому районі. Поряд розташовані «Ашан», до якого ходить безкоштовний автобус, і просторий магазин плитки та сантехніки «Агромат».

У районі добре налагоджене транспортне сполучення з центром, іншими масивами та передмістям. Наземним транспортом можна без пересадок добратися на Поділ або Лук’янівку, в центр зручно їхати на метро. Дорога займає близько півгодини.

Поблизу багато автостоянок із охороною, а також великих і дрібних СТО.

На що не розраховувати

Масивам бракує впорядкованих суспільних просторів, сучасних спортивних майданчиків, інфраструктури для дітей і місць культурного дозвілля. У Біличах і Новобіличах багато промислових приміщень, складів і гаражних кооперативів, що нарівні з МАФами біля метро «Академмістечко» надають їм неохайного вигляду.

Архітектура мікрорайону

Ближче до головних магістралей – проспектів Перемоги й Академіка Палладіна – височіють радянські та сучасні висотки. Останніх дедалі більшає, і це приваблює сюди забезпечених молодих киян. На межі масивів туляться скромні одноповерхові будиночки приватного сектора.

За підтримки DreamKyiv.