Сусідні мікрорайони:

Історія Центрального району

У 1784 році остаточно було визначене розташування Катеринослава з розміщенням центру міста на високому пагорбі біля крутої звивини Дніпра, навпроти Монастирського острова. За задумом імператриці Катерини II місто планували з розмахом і розкішшю, які гідні столиці.

Пагорб Нагірного району виявився безводним, що загальмувало розвиток міста: постачати воду було важко, а будувати систему — дуже дорого. Тому містобудівники в 1817 році перенесли центральну частину до підніжжя пагорба, звідки продовжили розвиток міста. Наприкінці 40-х років XIX століття була впорядкована Головна вулиця — згладили пагорби, засипали балки, проклали бульвар і висадили вздовж нього дерева. А центр розширювався далі — з’явилися нові вулиці, вздовж головного бульвару дерев’яні будинки замінили кам’яні особняки у 2–3 поверхи, побудували міські управи й навчальні заклади.

Після прокладки залізничної колії наприкінці XIX століття стала розвиватися металургія, зрештою місто назавжди отримало статус промисловця. З розвитком міського середовища залишки виробництв були витіснені з центру, де залишилися тільки торгово-соціальні простори, житлові й адміністративні будівлі.

Сусіди

За царських часів у центрі селилися майстрові, купці й чиновники. У радянську епоху власниками житла в центральному районі були представники верхівки партії, вищий викладацький склад навчальних закладів, міські правителі й урядовці, керівництво заводів і підприємств. Згодом мало що змінилося — зараз в елітному районі мешкають корінні жителі, депутати й бізнесмени. У центрі винаймають житло іноземці, представники творчих професій, IT-сектора й активна молодь — усі, хто хоче бути в центрі подій.

Архітектура

Катеринослав виник у період розквіту російського класицизму, що помітно з будівель, які залишилися з XIX сторіччя: будинки прикрашають галереї та фронтони, що спираються на колони. Ознакою місцевих майстрів була робота з укладання цегли: будинки не шпаклювали, щоби продемонструвати рівень професіоналізму.

Наприкінці XIX століття в центрі з’являється готичний стиль, ренесанс, російсько-візантійський стиль і еклектика — об’єднання елементів різних стилів в один. Наприклад, «Будинок губернатора» — представник готики на розі проспекту Дмитра Яворницького та вулиці Воскресенській.

На початку XX сторіччя в центрі побудували перші багатоповерхівки, замостили вулиці, облаштували водостоки й дощоприймачі, проклали трамвайні лінії. Поруч із будинками-представниками класики з’явилися споруди в стилі модерн по вулиці Комсомольській і Шевченка.

Після революції 1917 року звели будівлі в стилі конструктивізму. Але вже в 30-х роках повернулися монументальні традиції класики — Драматичний театр, Центральний універмаг. Важлива частина архітектурного ансамблю центру міста — це набережна. Набережна повернула місту річку і стала початком боротьби за охайність: замість промислових об’єктів і складів уздовж річки розташували житлову й адміністративну забудову, місця для відпочинку.

Сучасні житлові комплекси доповнюють історичну забудову міста. З’явилися багатофункціональні комплекси, як-от «Башти», «Амфітеатр», «Кампаніла», «Амстердам». Окрасою міста став район вулиця Барикадна — Катеринославський бульвар — вулиця Шевченка, де були побудовані Cascade Plaza, «Босфор і Енігма». У 2005 році облаштували Європейську площу. Символом торгової індустрії міста став торговий центр «МІСТ-СІТІ», який розкинувся на квартал між вулицями Коцюбинського та Харківською.

Стиль життя

Центр завжди в русі, повний молоді та шуму. Вранці люди поспішають на роботу, а студенти приїжджають до корпусів вишів. Увечері після роботи або на вихідні сюди приїздять жителі всього міста, щоби погуляти, побачити друзів, сходити в улюблений ресторан або зробити кілька покупок.

Як транспортна розв’язка центр пов’язує лівий та правий береги: тут пересідають на маршрутки й іноді бувають черги у два десятки метрів.

Якщо пройтися старими вулицями, можна потрапити в тихі затишні старі двори, де майже ніколи не буває людей. У центрі завжди приємно повечеряти, прогулятися або вийти до річки на набережну, де в теплу пору року городяни відпочивають на лавочках, пуфах і м’якій траві.

Чого очікувати

У центрі зручно все — шукати всі види послуг, купити продукти й товари додому, провести дозвілля і прогулятися. У центрі зосереджені бізнес-центри та офісні приміщення, школи й дошкільні установи. Завжди можна перекусити — від шаурми з кіоску до страв фешенебельних ресторанів з екзотичними і класичними кухнями. Також у пішохідній доступності — кращі бари та кав’ярні міста, нічні клуби й кінотеатр. Центром торгової індустрії став ТРЦ «МІСТ», де відкрилися фуд-корт, супермаркет, брендові магазини, льодовий каток і кінотеатр.

У Центральному районі розташований парк імені Лазаря Глоби з дитячими атракціонами, ігровими зонами і ставком, у якому плавають лебеді та качки. З парку Глоби кілька хвилин до скверу Героїв, де відкритий унікальний інклюзивний дитячий майданчик.

На що не розраховувати

Центр міста не підійде тим, хто звик до спальних масивів, адже рух вздовж проспекту Дмитра Яворницького не припиняється ні вдень, ні вночі. Жителі будинків центрального проспекту часто стикаються з молоддю, яка гуляє вночі. У невеликих дворах власники автівок можуть мати проблеми з паркуванням.

Щодо ринку нерухомості — це найдорожчий район міста, особливо нові житлові комплекси вздовж набережної, вони за цінами квадратних метрів не поступаються столичним.